Майбутнє (Епілог)
Що я думаю про майбутнє України? Якщо чесно, маю деяку невпевненість у нинішній владі нашої, на щастя, вже незалежної Батьківщини. Вона надто слабка та нерішуча, а діє тоді, коли вже пізно. Тому у моєму уявленні Україною має керувати (принаймні, поки йде демосковізація) сильний лідер, народний, але з диктаторськими повноваженнями. Саме диктатори у складній ситуації можуть привести націю до перемоги, і довели це ще давні римляни. Усім нам бажаю лише одного: вийти звідси рано чи пізно та поїхати одразу ж в Україну – будувати її такою, якою вона й має бути.
...Десь надворі більшовики розстрілювали людей. Тріск їхніх гвинтівок та кулеметів аж ніяк не заглушував мову колишнього царського офіцера, тепер – щирого українця Святослава Миронського, і він знав про це. Адже українське слово не заглушити ніколи й нічим – ані зброєю, политою невинною кров'ю, ані псевдоговіркою чи культурним сурогатом, хай навіть їх роздують до загальносвітових масштабів.
...Десь надворі більшовики розстрілювали людей. Тріск їхніх гвинтівок та кулеметів аж ніяк не заглушував мову колишнього царського офіцера, тепер – щирого українця Святослава Миронського, і він знав про це. Адже українське слово не заглушити ніколи й нічим – ані зброєю, политою невинною кров'ю, ані псевдоговіркою чи культурним сурогатом, хай навіть їх роздують до загальносвітових масштабів.
Коментарі