Вірші
Рідне слово
Нейзамане рідне слово!
Мудрість моїх батьків!
Звертаюсь до тебе знову.
Крізь сотні бурь і вогнів
Пройшло ти, встояло для нас,
Нащадків великого Києва.
Тебе заповів нам Тарас
І форму надав премилую.
Незаймане рідне слово!
Цілую тебе й склоняюсь!
Тримаємо ми оборону
Й тебе несемо крізь давність.
5
2
286
Механічний пес
Завалює нас подарунками
А сам собі цілує ноги
Хуйнява московська собака
Хапає балакає
Щось
3
0
290
Колись
Він живе
І ніхуя у нього немає
Ні грошей
Ні сім'ї
Ні дітей
Ні хуйні
Одна лише вона
Країна рідна
3
0
221
