Рідне слово
Нейзамане рідне слово! Мудрість моїх батьків! Звертаюсь до тебе знову. Крізь сотні бурь і вогнів Пройшло ти, встояло для нас, Нащадків великого Києва. Тебе заповів нам Тарас І форму надав премилую. Незаймане рідне слово! Цілую тебе й склоняюсь! Тримаємо ми оборону Й тебе несемо крізь давність.
2022-12-02 18:59:53
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Тигриця
Дуже цікавий віршик😉
Відповісти
2023-01-07 22:18:14
Подобається
Тигриця
Єдиний вірш без матів та 18+. Бажаю вдачі!
Відповісти
2023-01-07 22:19:09
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4536
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1687