Жара.
Уля
Жара, я не хочу писати , Ти ж мучиш мене кожен день, В обідню перерву - пахати, І зовсім не бачить людей. Всі вдома, а я - на городі , Копаю той клятий часник , Хоть якось і не по погоді , Та кожен до того вже звик . Замучиш собою, собака! Й болотом від довгих дощів, Вже скоро будем торгувати, На ринку тупих комарів. Ніколи в житті не писала нічого тупішого, але завжди треба з чогось починати.
2018-07-31 13:44:21
1
0
Інші вірші поета
Дистрофія гаманця Пісня без мелодії Тихий шелест вітрил душі .....
Інші поети
Jibreal Suffrien
@Jibreal_Suffrien
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2778
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2208