Одна
Я напишу тобі вірш, напевно останній.  За вікном вже четверта весна. Я покинула дурні сподівання, Я так звикла бути одна . Вже давно не заходили гості, Не чекаю від тебе дзвінка. Закінчилося все дуже просто: Я перестала бути одна.   Я знайшла спокій у іншому. Він зовсім інший і посмішка не та.  А знаєш, все якось по-іншому. Можливо через те ,що я вже не одна? Так,  справді, я не хотіла тебе відпускати, Ти залишишся у душі назавжди. Та все ж таки, має щось статися, І я вигукну незнайомню " Зажди! ".
2020-05-06 10:31:18
7
0
Інші поети
Anntuanetta
@Anntuanetta
yas_mine
@yas_mine
Сонета
@Shpitalmann
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12547
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2895