Кінець
Прошу, тільки не запитуй про Любов. Вона зачинена раз і назавжди́, Як вітрина зі старим посудом- Дуже рідко хтось заглядає туди́. Душа давно розгубила всі ноти Тих чаруючих дивних мотивів. Вона блукала і була б не проти, Щоб хтось із нетрів її вивів. Серце збилося з ритму, Механізм потребує ремонту, Але не до того було розуму- У нього була своя лінія фронту. Блакитні очі стали сірими, Сховали душевну мерзлоту, Тугою любовною оповитії, Видно, що рвалися давно у висоту.
2020-05-06 10:44:18
6
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7043
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3161