***
Поети зниклих поколінь країни, До вас звертаюсь я, в цей одноденний час. Ви дайте сил й натхнення написати вірша, Читаючому пригадати Вас. Як молоко від матері до сина, Хай дойде кожному - прийшов до нас Той день пророчий , де зникає віра І українська щирая душа. Хай примітивно та до болі збито Я повторю ці праведні слова, Щоб син не забував про матір рідну Та пам'ятав напутні батькові слова І ще, останнє що я хочу дуже. Хай хоть із сотні, а в одній сім'ї Співають наші пісні українські Про віру в кращу долю на землі.
2020-08-10 14:25:10
3
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2385
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9105