холодна моя кава
вже холоне моя кава й вітер свище всюди це якась дурна підстава це якісь смішні етюди будуть лиш порвані душі в фільмі п'яні тіні в рекламі спалені вірші в ефірі загнані голки, глибоко в шкірі лише один змах й лишиться п'янка любов на килимах лише один змах й залишаться титри у старих фільмах лише один змах і будеш ти огорнута в обіймах і буде світло, і буде небо і будуть струни, і буде щось а будуть струни лежати під ногами а вірші будуть читані ночами а слова будут вимиті дощами крила будуть спалені, вони будуть різані ножами ти дивись, щоб було як в фільмі ти слідкуй, щоб була потреба ти слідкуй, щоб слова одержимі говорились тобі й лишались край неба лиш слова невагомі сказані в очі лиш вони будуть вписані у альбомі лише очі твої квітучі пам'ятатимуть небо й спалені крила
2021-02-15 21:09:49
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2481
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4504