hold

varyat

не тримай зла, а тримай краще квіти вони тобі личать більше ніж злість не тримай більше болю, а краще вже жити жити на повну, збільшувати свою легкість не тримай зла, а тримай краще руку того хто був поруч, того хто не кинув того хто з тобою від початку того хто за тебе загинув не тримай більше зла, а частіше всміхайся кайфуй від життя, просто кохайся не тримай поруч дурнів, а тримай краще справжніх забувай про колишніх, забувай про вчорашніх не тримай зла, а тримай краще квіти вони тобі личать більше ніж злість я у тобі живу, не дам тебе згубити я у тобі живу, оголюючи твою ніжність не тримай зла, а тримай мене за руку не втрапимо в пастку не зійдемо з курсу ми ще колись привеземо воду з Марсу я триматиму руку, я триматиму серце лікуватиму душу, виймаючи скельце я триматиму руку, носитиму квіти я триматиму руку і буду п'яніти

2021-02-15 21:10:51

2

0

Схожі вірші

Всі

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

3420

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1669