Я обіцяв собі...
Vasyl Stewart
(18+)
Пройшов цей день, як комета. Багато слів сказав я йому на вуха, Але серце в нього для мене не відкрите. Ще досі він когось там любить, наче духа... І як же бути мені на одинці, Коли думки до нього тільки линуть. Казав собі не закохуйся ніколи! Нехай ті почуття до нього згинуть! ...Не можу я вже це забути, Неначе моє серце він в руках тримає. Я намагаюся до нього нічого не відчути, Але свідомість інше каже: Я ж все знаю... ...його очі - глибока прірва де видно зорі, його губи солодкі, як мед, щойно зібраний з квітки. любов вона всюди, дихає в ньому. О Боже, як тяжко це все забути... ...Течуть сльози знову гіркі І смуток стукає мені в голову - "Скажи йому щось, хоч щось скажи!". А я роблю вигляд німого...
2018-10-16 15:19:20
2
0
Інші вірші поета
Чи має любов стать? Волелюбний Сказать люблю...
Інші поети
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3838
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1973