Кохання
Ніхто й ніколи не вчитиме мої вірші напам'ять, й мені ніколи не стати для когось образом, але я є. Для когось я є пам'яттю, для когось — психологом, для когось — голосом. Я є, і це моє дійсне з моїм уявним. Час втрачає розмірність, коли ти поруч. Я залишаюсь кішкою, можу навіть шкарябати, аби бути тут, власноруч творити твій настрій, чути твій подих на моїй шиї. Навіть якщо ти не прагнеш, навіть якщо не віриш у... І не вірь. Не треба, мені — не треба. Я перефарбую зірки, якщо побажаєш, але не заважай мені кохати небо, робити те, чого ти не говориш, думати про те, чого ти не знаєш. Я можу стати аж надто говіркою, щоби ти йшов до іншої кімнати, і сидіти на кухні тихою мишею — навіть не оминати. Я можу стерти своє минуле, навіть якщо без нього буду ніким. Але не заважай мені вірити в те, у що ти не віриш, не заважай мені жити цим. Не заважай мені жити тобою, жити з тобою, не змушуй мене дихати й не творити. Цей настрій мій, де я уходжу в зошити з головою, де втрачаю поняття життя і смерті, де втрачаю почуття часу, всього лишень мілка дельта, частинна границя дійсності, що залежить від швидкості й міцності тої змінної, про яку ми не говоримо. В яку ми не віримо, але знаємо
2018-10-26 08:07:43
9
0
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8079
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1546