Слова на вітер
Знецінення воно не лиш в валюті. Це також миті, нами не забуті. І слова, які раніше мали цінність Зникли з ввічливістю й стали тлінні. Єдиний плюс вбачаю в давнині: Кохання, дружба та слова - були неначе золоті. А зараз все летить на вітер, Довкола пусто й бруду стільки. І люди ніби не живі, Бо почуття назавжди зникли із Землі. Щирість стала рідкістю, А порядність розтворилась в часі. Ми все погубили, Коли мчалися за щастям. В сучасності лиш хаос, Все потопає у брехні. І порядку тут немає, Довіра стоїть уся в багні. Стільки поганого заполонило світ, Але ніхто не помічає, Що нещирі почуття Навік людей ламають. Здається все таким простим, Але прекрасне скоро зникне. І ми забудемо за те, Що колись було для нас незвичним. Veronika Mars 11.07.20
2020-07-11 19:04:55
2
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2811
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10535