Пригорни мене, пригорни...
Вікторія
Хоч і далеко для мене ти. Насправді поруч майже, для мене ти. Мокнеш у шкарпетках, дощ цебенить І криком голосить павич Світ стає прекрасним сном, В якому ми з тобою, Мокнем під дощем, тож пригорни мене, пригорни І цілуй мене Твоя буду назавжди, Підтримкою і морем твоїм. Жодні бурі, жодні дощі Не стануть нам назаваді...
2020-12-04 12:08:44
5
0
Інші категорії
Соціальні Подійні Для підлітків Для дітей Привітання Вірші в прозі
Інші поети
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2581
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1743