Пригорни мене, пригорни...
Вікторія
Хоч і далеко для мене ти. Насправді поруч майже, для мене ти. Мокнеш у шкарпетках, дощ цебенить І криком голосить павич Світ стає прекрасним сном, В якому ми з тобою, Мокнем під дощем, тож пригорни мене, пригорни І цілуй мене Твоя буду назавжди, Підтримкою і морем твоїм. Жодні бурі, жодні дощі Не стануть нам назаваді...
2020-12-04 12:08:44
5
0
Інші категорії
Історичні Для дітей Любовні Сумні вірші Пейзажні Соціальні
Інші поети
Сергій
@sushko18
ORCHAK
@aleksandr_kotsupal
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2439
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3767