І мріяти тяжко...
Виктория Коваль
І мріяти тяжко,і зовсім не хочеться бути. Життя немов стежка-тернисте й болюче сповна. І як би мені не хотілось забуть твої руки, Я знов тебе п'ю до дна. І посмішка твОя мені пропалила легені А наші зап'ястя танцюють по місту вальс Та через сотню миль ти знову приходиш до мене І очі мої ти підіймаєш до неба Шоб знов говорить про нас.
2020-03-29 20:30:32
3
0
Інші категорії
Соціальні Історичні Сумні вірші Гумористичні Любовні Поеми
Інші поети
Beautifulinwhite
@Beautifulinwhite
Emily Prime
@Emily_Prime
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2047
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12472