Пустота

Вілусік

Я падаю вниз. Піді мною нічого нема Навколо все чорно І лиш промінці світла, Пробивається крізь Густий туман. Так хочется здатись І руки опустити, Але неймовірно сильно Хочеться жити. Густий туман І морок навколо, Все навкруги покоито Густою пітьмою. До світла я йду, Та туман не пускає, Затягує в морок, В пітьму поглинає...

2020-04-01 14:56:57

Інші вірші поета

Втратили Інколи здається... Можливо... Я буду щаслива

Інші поети

Nya Yeik Nyo

@Nya_Yeik_Nyo

Svora

@Svora

Dragana Boskovic

@justletmesleep

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2018

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1831