Шкода
Ти знаєш, дійсно шкода Залишати тебе серед ночі Просто моя опустіла душа Погубила закохані очі Я піду, тобі прокидатись одній Шукати не треба - розлука не гра Лиш з собою навіки двобій Переможців нема - мені вже пора... Мене не тримай, закидаючи ногу І в обіймах мене не души Для нас не існує уже діалогу Тому зранку мені не пиши Що сниться? Так солодко спиш Усмішка не сходить з лиця Я знаю, ти мені не простиш Що тебе не довів до вінця Ти малювала майбутнє і плани Я все помножив на нуль Замість дому, будую паркани Щоб захистити серце від куль Діло не в тому, що вже не люблю Просто залишатись без тебе боюсь Боюсь, що майбутнє твоє загублю То ж краще я сам тепер загублюсь Даровані крила тобі відрубаю І в попіл спалю біля дому Я тебе лиш тільки благаю Не віддай своє серце чужому Схожому чимось на мене поволі Що скаже, яка ти насправді красива І не бачить для тебе кращої долі Що поруч із ним ти будеш щаслива Сумно тебе покидати, зібрані речі Не проводжай, благаю не треба Боже, чому ці оголені плечі Думки підносять до неба... Я приляжу всього на хвилину На прощання тебе обійму Вчора беріг, як перлину А сьогодні назавжди іду Хвилина затягнулась на ніч Потім на тижні, і місячний строк Я зрозумів, що кохання не річ А найбільший для мене урок
2021-10-22 14:12:03
1
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1156
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2515