Шкода
Ти знаєш, дійсно шкода Залишати тебе серед ночі Просто моя опустіла душа Погубила закохані очі Я піду, тобі прокидатись одній Шукати не треба - розлука не гра Лиш з собою навіки двобій Переможців нема - мені вже пора... Мене не тримай, закидаючи ногу І в обіймах мене не души Для нас не існує уже діалогу Тому зранку мені не пиши Що сниться? Так солодко спиш Усмішка не сходить з лиця Я знаю, ти мені не простиш Що тебе не довів до вінця Ти малювала майбутнє і плани Я все помножив на нуль Замість дому, будую паркани Щоб захистити серце від куль Діло не в тому, що вже не люблю Просто залишатись без тебе боюсь Боюсь, що майбутнє твоє загублю То ж краще я сам тепер загублюсь Даровані крила тобі відрубаю І в попіл спалю біля дому Я тебе лиш тільки благаю Не віддай своє серце чужому Схожому чимось на мене поволі Що скаже, яка ти насправді красива І не бачить для тебе кращої долі Що поруч із ним ти будеш щаслива Сумно тебе покидати, зібрані речі Не проводжай, благаю не треба Боже, чому ці оголені плечі Думки підносять до неба... Я приляжу всього на хвилину На прощання тебе обійму Вчора беріг, як перлину А сьогодні назавжди іду Хвилина затягнулась на ніч Потім на тижні, і місячний строк Я зрозумів, що кохання не річ А найбільший для мене урок
2021-10-22 14:12:03
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9577
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1198