Шкода
Ти знаєш, дійсно шкода Залишати тебе серед ночі Просто моя опустіла душа Погубила закохані очі Я піду, тобі прокидатись одній Шукати не треба - розлука не гра Лиш з собою навіки двобій Переможців нема - мені вже пора... Мене не тримай, закидаючи ногу І в обіймах мене не души Для нас не існує уже діалогу Тому зранку мені не пиши Що сниться? Так солодко спиш Усмішка не сходить з лиця Я знаю, ти мені не простиш Що тебе не довів до вінця Ти малювала майбутнє і плани Я все помножив на нуль Замість дому, будую паркани Щоб захистити серце від куль Діло не в тому, що вже не люблю Просто залишатись без тебе боюсь Боюсь, що майбутнє твоє загублю То ж краще я сам тепер загублюсь Даровані крила тобі відрубаю І в попіл спалю біля дому Я тебе лиш тільки благаю Не віддай своє серце чужому Схожому чимось на мене поволі Що скаже, яка ти насправді красива І не бачить для тебе кращої долі Що поруч із ним ти будеш щаслива Сумно тебе покидати, зібрані речі Не проводжай, благаю не треба Боже, чому ці оголені плечі Думки підносять до неба... Я приляжу всього на хвилину На прощання тебе обійму Вчора беріг, як перлину А сьогодні назавжди іду Хвилина затягнулась на ніч Потім на тижні, і місячний строк Я зрозумів, що кохання не річ А найбільший для мене урок
2021-10-22 14:12:03
1
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11382
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2520