Я Вас
Я Вас знаю, тільки не зовсім Я Вас бачу, шкода не наскрізь І Вам аплодую, тільки не всім За те, що носа суните скрізь Я Вам обіцяю, але схрещую пальці Я Вам посміхаюсь крізь гнів І життя Вам віддам у дірявому ранці Щоб від Вас не зосталось слідів Я Вас пам’ятаю, але як вранішній сон Я Вас бережу, як непотрібні думки І Вас я чекаю, як пасажири вагон Що життя перетворить в чутки Я Вами гордую, але як скотами Я Аами живу, але віртуально І Вас обійму, але ж тільки ножами За те, що занадто банально Я квіти Вам подарую, але вже сухі Я Вас підніму, але не вище за себе Я часто кричу, але душі глухі Так жити більше не треба Я Вас не судитиму, але маю бажання Я Аас не чіпатиму, мені добре і так І кожен день - це зітхання І кожна хвилина - це знак
14.10.2021
2
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1163
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1848