Я Вас

Vladislav Khavrus

Я Вас знаю, тільки не зовсім Я Вас бачу, шкода не наскрізь І Вам аплодую, тільки не всім За те, що носа суните скрізь Я Вам обіцяю, але схрещую пальці Я Вам посміхаюсь крізь гнів І життя Вам віддам у дірявому ранці Щоб від Вас не зосталось слідів Я Вас пам’ятаю, але як вранішній сон Я Вас бережу, як непотрібні думки І Вас я чекаю, як пасажири вагон Що життя перетворить в чутки Я Вами гордую, але як скотами Я Аами живу, але віртуально І Вас обійму, але ж тільки ножами За те, що занадто банально Я квіти Вам подарую, але вже сухі Я Вас підніму, але не вище за себе Я часто кричу, але душі глухі Так жити більше не треба Я Вас не судитиму, але маю бажання Я Аас не чіпатиму, мені добре і так І кожен день - це зітхання І кожна хвилина - це знак

2021-10-14 11:31:57

2

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

13029

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

2580