Доля
Невблагана доля моя, Проходить крізь мене. Не стерпіти їй мого лицемірства, Вона покаже правидний шлях мені. Я її впускаю,дрижу і вогнем проймаюсь. Вона мій вірний спутник,моя Біблія. Ніхто так не був близький та вірний мені. Не будь-хто зумів увійти в ложе мого серця. Та долі цій було піл силу. Я не відпущу,триматимути у своїх обіймах, любитиму та оберігатиму.
2022-10-29 09:44:44
5
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3393
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10417