Доля
vlusya
Невблагана доля моя, Проходить крізь мене. Не стерпіти їй мого лицемірства, Вона покаже правидний шлях мені. Я її впускаю,дрижу і вогнем проймаюсь. Вона мій вірний спутник,моя Біблія. Ніхто так не був близький та вірний мені. Не будь-хто зумів увійти в ложе мого серця. Та долі цій було піл силу. Я не відпущу,триматимути у своїх обіймах, любитиму та оберігатиму.
2022-10-29 09:44:44
5
0
Інші вірші поета
Ти пішов Місяць Обличчя Правда
Інші поети
miss tortoise
@kookis1997
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2606
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4655