Доля
vlusya
Невблагана доля моя, Проходить крізь мене. Не стерпіти їй мого лицемірства, Вона покаже правидний шлях мені. Я її впускаю,дрижу і вогнем проймаюсь. Вона мій вірний спутник,моя Біблія. Ніхто так не був близький та вірний мені. Не будь-хто зумів увійти в ложе мого серця. Та долі цій було піл силу. Я не відпущу,триматимути у своїх обіймах, любитиму та оберігатиму.
2022-10-29 09:44:44
5
0
Інші вірші поета
Ти пішов Правда Зима Зорі
Інші поети
Ульяна
@yulianna_bakulina
Beautifulinwhite
@Beautifulinwhite
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4932
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2718