Доля
vlusya
Невблагана доля моя, Проходить крізь мене. Не стерпіти їй мого лицемірства, Вона покаже правидний шлях мені. Я її впускаю,дрижу і вогнем проймаюсь. Вона мій вірний спутник,моя Біблія. Ніхто так не був близький та вірний мені. Не будь-хто зумів увійти в ложе мого серця. Та долі цій було піл силу. Я не відпущу,триматимути у своїх обіймах, любитиму та оберігатиму.
2022-10-29 09:44:44
5
0
Інші вірші поета
Таке життя Я кохаю Дощ Присвячується Карпатській Україні 1919-1939
Інші поети
Аня
@Ann_000
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2190
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13021