Ти пішов

vlusya

Ти пішов. Я тобі вже не присвячу пісню. Буду в ліжку за тобою сумувати, із теплотою про тебе згадувати. Ти пішов. Так швидко і так непомітно. Я не встигла добре тебе пізнати, вдосталь задовільнитись твоєю присутністю. Ти пішов. Ми навіть не попрощались,а ти лише останній раз на мене глянув. І на тому дякую. Погляд твій запам'ятаю і не забуду,до поки знову не зустріну. Ти пішов. Моє серце крається. Може та ще й зустрінемось. Та знай,я залишу ту любов в краплі в душі.

2023-03-09 11:14:19

Інші вірші поета

Момент(3) Don't give me asleep Це тільки в нашій голові Відбуття та повернення

Інші поети

invisible_girl

@invisible_girl

Ren

@Panda_4010

Марія Балянт

@mariya_balyant

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

3264

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12623