В'язниця
vlusya
Гуляє вітер по луку. Гуляє душа там. Покинута іншими, Втомлена від дійсності, Засмучена реальностю. Бачить іде на зустріч щастя. Але вона її промайнуло. Більше засмутитись вона не могла,тому зірвала бурю над собою.Поспішила гармонія Заспокоїти її,але сили не вистачило. Кохання сиділо під деревом І тільки споглядало. Раптом злетіло і ув'язнило. Душа раділа,хоч це була В'язниця,але саме там вона сповна відчула щастя і гармонію, Яких до того ігнорувала.
2022-02-18 14:50:54
2
0
Інші вірші поета
Просто думки Шлях Don't give me asleep Нічне світило
Інші поети
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
Merlin911
@garovan321
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3076
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5210