В'язниця
Гуляє вітер по луку. Гуляє душа там. Покинута іншими, Втомлена від дійсності, Засмучена реальностю. Бачить іде на зустріч щастя. Але вона її промайнуло. Більше засмутитись вона не могла,тому зірвала бурю над собою.Поспішила гармонія Заспокоїти її,але сили не вистачило. Кохання сиділо під деревом І тільки споглядало. Раптом злетіло і ув'язнило. Душа раділа,хоч це була В'язниця,але саме там вона сповна відчула щастя і гармонію, Яких до того ігнорувала.
2022-02-18 14:50:54
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1986
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3883