Хочу намисто з твоїх поцілунків
Кристина Белинская
Хочу намисто з твоїх поцілунків... Хочу торкатись твоїх втомлених рук. Від кохання немає мені порятунку... Лише чутно серця шалений стук. Хочу знову тонути в коханих очах. Хочу міцно-міцно тебе обіймати... Моя душа зараз тоне в сльозах! Я так не хочу, тебе коханий, втрачати! Я сподіваюсь, що все обійдеться. І ми будемо разом від тепер назавжди. Я сподіваюсь, що не доведеться Тобі через кохання за ґрати іти. Коханий мій, знай, я завжди з тобою! Не покину тебе ні на мить... Моє серце навіки твоє... Воно від туги за тобою щемить... (c) Белінська Христина
2018-05-04 17:30:38
4
0
Інші вірші поета
"Не потрібен ніхто окрім тебе" Закохані до нестями
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12099
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3285