притча
цвіркун
плигонув у гранчак,
на денці котрого було вино -
вмить сп"янів
та й завів серенади.
зітхала цілинна земля,
ловила звуки травою,
шукала,
здіймалась до нього цвітами.
усесвіт
осипав його зірками,
у данок віддав йому вічність і вакуум.
- це багато! -
скрикнув цвіркун
і замовк,
назавжди...
а гранчак
обернувся у квіточку,
синій дзвоник
що тамує сум у бутоні.
2019-03-25 13:12:08
1
0