вчинок
коли у народу немає душі,
він йде до сусіднього
і за гроші купує її -
він, котрий без душі...
(В. Хлєбніков "Па-люди")
крізь потріскані скельця старих окуляр
розгледів я сонце що сходить -
воно було зовсім не сонцем,
а різні у безлічи скалки,
сяючих райдуг уламки
у потрісканих скельцях старих окуляр...
крізь віти безлисті реліктові лісу
я глянув у небо -
побачив розтрощену цілісність,
синю безмежність у зморшках і тріщинах
бачив я небо крізь віти безлисті реліктові лісу...
у буття зазирнув я крізь пальці
перед очима схрещених рук
і побачив у людстві людину
і тісняву тіл в нескінченній чисельності
між пальцями
перед очима схрещених рук...
і відпустив я у подорож поглядом душу
крізь потріскані скельця старих окуляр,
крізь віти безлисті реліктові лісу,
крізь пальці перед очима схрещених рук -
і осліп я від того,
оглух,
онімів і посивів як лунь,
загубився й розстанув...
я зник у безмежній тиші самотності Всесвіта -
був миттєво поглинутий ним
у мандрах моєї душі...
байдужим прощанням сміялись до мене
сяючи зорі -
зачиняючи шлях з небуття,
раділи у тимчасовості
власної
вічності...
2019-03-27 11:43:42
1
0