Мы сказали
Володимир Брама
Мы сказали друг-другу: «Прости, не грусти, на долгом Пути ты найдешь своё счастье…» Прости!.. я эти слова сказал, не подумав… Как теперь развязать мне узел тугой, неземной, узел тоски и печали? Как встретиться снова с тобой?! Иль в начале нам предназначено было судьбой одноимёнными стать полюсами? Так откуда ж такое влечение, сплетение страсти и чувств?.. Нарушен закон тяготенья — ему вопреки я лечу… Прости, это всего лишь виденье: на земле я прочно стою, — а ты — мое сновиденье… Но, может быть, тебя я когда-то найду. Впрочем, и сам я не знаю, но верю, надеюсь и жду. ________________________________________
2024-06-09 11:30:31
0
0
Інші вірші поета
Постой Шаг человека Реквієм Мир привычен
Інші поети
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12810
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2768