Отрада и печаль
Снежная равнина, растворившаяся даль, Ты моя отрада, ты моя печаль, По тебе скучаю, о тебе грущу, Знойными ночами душу ворошу. Слышу скрип полозьев, Снежной корки хруст, Злых ветров разноголосье, Сиротливый растрепавших куст. Вижу пару тонких полос, Расчертивших наст, Слышу одинокий и зовущий голос В этот предрасветний час.
2024-07-05 07:30:43
0
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5485
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9500