Отрада и печаль

Володимир Брама

Снежная равнина, растворившаяся даль, Ты моя отрада, ты моя печаль, По тебе скучаю, о тебе грущу, Знойными ночами душу ворошу. Слышу скрип полозьев, Снежной корки хруст, Злых ветров разноголосье, Сиротливый растрепавших куст. Вижу пару тонких полос, Расчертивших наст, Слышу одинокий и зовущий голос В этот предрасветний час.

2024-07-05 07:30:43

Інші вірші поета

Не губи Шаг человека Мир привычен Надави на перо

Інші поети

Анастасія Супрун

@Anastasiia_Suprun

Romkolana

@nastyuxa_xa

A@ K@

@AK9197

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13478

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6986