Блог
Всі
Бета-рідерство
Думки вголос
Стосовно бета-рідерів...
Думається, практика заслуговує на увагу. Тут можна заперечити, адже кожен прискіпливий читач і є бета-рідером – особливо, коли вказує на негаразди. Однак оплачений ревізор має переваги, бо не боїться авторської люті, коли на його голову полетять прокльони та скарги в певні інстанції. До всього, ця людина професійна... Однак можливий казус, оскільки не лише граматика формує цінність твору, і те інше. У кожного читача своє розуміння, можна оплатити десяток бета-рідерів, і всі вони зроблять різні висновки. Так що Автор має дослухатися, але остаточно визначатися повинен самостійно. Треба уяснити, ще ні один, навіть найгеніальніший редактор не написав бодай одного достойного твору. А геній-письменник обов’язково викине на смітник чужий твір, бо на все він дивиться, як кажуть, зі своєї дзвіниці.
Ось так, якось так.
Думки вголос
Блог створюється задля дискусії. Дискусія є обговоренням. Ніхто ж нікого не ображає. Кожен має право на своє висвітлення речей. Моя реакція, зовсім не заперечення проблеми.. Ми ж тут усі мріємо про славу письменницьку. І наше письмо нам здається неперевершеним. Така психологія людини. І добре, що вона така. Інакше б ми були з нахиленими гривами. Треба оставляти критичні коментарі. А не "клас", "сподобалось", і те інше. Вважаю, якщо сподобалося, просто постав сердечко, підпишися, і так далі. Якщо ж бачиш негаразди, вкажи. Критика в основному, це перебір кісточок. Дякую. Удачі.
Думки вголос
Напевно кожен читач потрапляв у незнайомому тексті на незнайоме слово або термін. Звісно, читач, якщо зацікавлений сюжетом, обов’язково потягнеться до словника – якщо з контексту це слово не зрозуміле. Кажуть, у хорошого автора додавати смисли і значення між рядки – запорука успіху. Не варто займатися словесною тяганиною, пережовувати, як кажуть, лити водицю. Це підспудно ображає читача. Варто залишити можливість дофантазовувати, як кажуть, між рядками.. Це один із аспектів інтриги..
Книги
Всі
Вірші
Всі
Босой ступил
Босой ступил в полевую траву,
сбив пыль холодной росой,
далёкое детство увидал наяву,
сдавил горло комок тугой.
Кузнечик звонко затрещал,
уйдя от поступи моей,
Прости... я дальше зашагал
в жизнь:
много нужно ей
движений моих накала.
Перешагну запрет,
мозг напитаю памятью,
ей вести меня вперёд —
преградам спорить со страстью.
Страстью к движению,
противоборству и познанию,
к новому и старому,
старому и почему-то незабываемому.
Уйду по утренней росе
к новому,
неизведанному,
следы оставив на траве...
Уйду
к новому,
неизвестному...
1
0
59
В минуты
В минуты душевных страданий,
В дни тяжких житейских невзгод,
Окунусь в пелену воспоминаний,
В далекое детство совершу нелегкий поход.
Пробегусь по пыльной дороге,
Запахом трав наслажусь
И, может быть, на отчем пороге
От мрачных мыслей хоть на миг отвлекусь.
Забуду суету повседневных забот —
Сниму с плеч нелегкую ношу,
И (да простит меня Бог) согрешу:
Пошлю в тартарары святошу...
Как жаль, что это всего лишь мечтания,
Что в жизни все гораздо сложней,
Не всегда благодать, чаще страдания
Ищут и находят людей.
1
0
94
Шаг человека
Каждый шаг человека —
Стремление в будущее,
Начало грядущего века —
Прошлого эхо зовущее.
Память — тугой узел времён,
Звон напряженья струны,
Шелест желтых знамён —
Слово моей страны.
Всё сплелось и сплотилось —
Прошлое, будущее и настоящее,
В шахтах глубоких укрылось
Чудище, смертью грозящее.
Показало прошедшее время,
Войны никому не нужны,
Цвет голубого знамени —
Символ моей страны.
Люди навстречу друг-другу пошли,
Мелочность споров поняв,
Времена сильных в забвенье ушли,
Цену жизни познав.
Пожару будущего пламя
Мы разгореться дать не должны,
Высоко поднятое синее знамя —
К миру призыв моей страны.
Жизнь — слова прекраснее нет,
Жизнь — детского смеха звонкий букет,
Жить должен шар голубой,
Жизни ветер, — вот лозунг земной.
Нас не сломило истории бремя —
Мы клятве своей верны,
Сквозь годы прошедшее желтое знамя —
Путь моей страны.
Смотри, молодое племя,
Отчизны своей сыны,
Трепещет сине-желтое знамя —
Правда нашей Страны.
1
0
58
