Шаг человека
О Брама
Каждый шаг человека — Стремление в будущее, Начало грядущего века — Прошлого эхо зовущее. Память — тугой узел времён, Звон напряженья струны, Шелест желтых знамён — Слово моей страны. Всё сплелось и сплотилось — Прошлое, будущее и настоящее, В шахтах глубоких укрылось Чудище, смертью грозящее. Показало прошедшее время, Войны никому не нужны, Цвет голубого знамени — Символ моей страны. Люди навстречу друг-другу пошли, Мелочность споров поняв, Времена сильных в забвенье ушли, Цену жизни познав. Пожару будущего пламя Мы разгореться дать не должны, Высоко поднятое синее знамя — К миру призыв моей страны. Жизнь — слова прекраснее нет, Жизнь — детского смеха звонкий букет, Жить должен шар голубой, Жизни ветер, — вот лозунг земной. Нас не сломило истории бремя — Мы клятве своей верны, Сквозь годы прошедшее желтое знамя — Путь моей страны. Смотри, молодое племя, Отчизны своей сыны, Трепещет сине-желтое знамя — Правда нашей Страны.
2024-09-12 06:44:52
1
0
Інші вірші поета
Не зови Сойдя с небес Слышите вы Мир привычен
Інші поети
Kulbaba_ml
@Kulbaba_ml
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12139
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1539