Шаг человека

Володимир Брама

Каждый шаг человека — Стремление в будущее, Начало грядущего века — Прошлого эхо зовущее. Память — тугой узел времён, Звон напряженья струны, Шелест желтых знамён — Слово моей страны. Всё сплелось и сплотилось — Прошлое, будущее и настоящее, В шахтах глубоких укрылось Чудище, смертью грозящее. Показало прошедшее время, Войны никому не нужны, Цвет голубого знамени — Символ моей страны. Люди навстречу друг-другу пошли, Мелочность споров поняв, Времена сильных в забвенье ушли, Цену жизни познав. Пожару будущего пламя Мы разгореться дать не должны, Высоко поднятое синее знамя — К миру призыв моей страны. Жизнь — слова прекраснее нет, Жизнь — детского смеха звонкий букет, Жить должен шар голубой, Жизни ветер, — вот лозунг земной. Нас не сломило истории бремя — Мы клятве своей верны, Сквозь годы прошедшее желтое знамя — Путь моей страны. Смотри, молодое племя, Отчизны своей сыны, Трепещет сине-желтое знамя — Правда нашей Страны.

2024-09-12 06:44:52

Інші вірші поета

Окину взглядом даль Не зови Сойдя с небес Пилигрим

Інші поети

Hell_ga

@Hell_ga

Pratyusha Pathak

@_pratyusha_

Avrora171717

@Avrora171717

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6798

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13431