Зимняя рапсодия

Володимир Брама

В зимнем лесу тишина… Режет глаза белизна, Снегом окутана ель, дремлет сосна — Тишина… Всё замерло от крепкого сна. Солнечный луч по веткам скользит, Серебром, отражаясь, блестит, У опушки березка видна, Сиротливо застыла одна, И куда не глянут глаза, Белизна, белизна — набегает слеза. Край опушки деревьев сплошная стена — На сказку похожа она, Снег под ногами приятно хрустит, Зимний день слегка морозит, На шубе пушистой видны Таинственные чьи-то следы, Светлые блики вдруг растворились, Бледные тени куда-то укрылись — День ушел… Вечер… Ночь…

2024-06-20 03:57:05

Інші вірші поета

Пилигрим Не зови Реквієм Нет больше

Інші поети

Zay

@Zay_306

Elana

@Elana

Carla Gaona

@KuroShiro

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2259

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3316