Осенняя зарисовка
Шорох листьев под ногами прохожих, Тусклый свет фонаря, Столько дней есть унылых, негожих, Сколько есть их у ноября. Может, я ошибаюсь? Да, это так... В сумерках дня иду, улыбаясь, Люди смотрят — чудак!.. До недавней поры я считал, Тоскливей осенних нет дней, Но вчера судьбу повстречал — Вот иду на свидание с ней. Что порывы нам ветра Вперемешку с холодным дождём, Снег пусть идёт хоть до завтра, Всеравно мы друг-друга найдем.
2024-07-10 08:31:49
0
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9228
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13211