Осенняя зарисовка
Шорох листьев под ногами прохожих, Тусклый свет фонаря, Столько дней есть унылых, негожих, Сколько есть их у ноября. Может, я ошибаюсь? Да, это так... В сумерках дня иду, улыбаясь, Люди смотрят — чудак!.. До недавней поры я считал, Тоскливей осенних нет дней, Но вчера судьбу повстречал — Вот иду на свидание с ней. Что порывы нам ветра Вперемешку с холодным дождём, Снег пусть идёт хоть до завтра, Всеравно мы друг-друга найдем.
2024-07-10 08:31:49
0
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2585
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2402