Эпитафия
Хочу, чтобы на моей надгробной плите (неважно, какими буквами) написано было: «Простите... смерть моя — ничто, в сравнении с вашими муками. Если я вас когда-то обидел, зла прошу не таить, как знать, не тогда ль я увидел, как нелегко мне выпадет жить. Других винить не стану, что так рано пришлося здесь лечь: теперь мне легко — теперь уж не встану, и не жаль, что жизнь не сумел я сберечь. А ты, прохожий, не бойся, эти места не так уж страшны — вон, вижу, куст сирени розросся и песенки птичек слышны...» Я знаю, живые сюда ходят не часто: могил ряды не влекут, — но уж если придя в это скорбное место, постой, не спеши, мирские дела подождут... На скамейку, прохожий, присядь, отдохни, ведь мы здесь все дома, а ты — в пути.
2024-06-29 05:36:23
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4701
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5445