На відстані
Розметала нас по світах Буря люта вітрами сильними. Ми стрічаємось лиш у снах, Злу пітьму прориваєм мріями. Я для тебе пишу вірші, В візерунки думки сплітаю. Сподівання та біль душі У мереживі слів ховаю. Б’юся мов би у клітці птах, Не скоряюсь жорстокій істині — Ми у різних живем світах, нездоланні між нами відстані. Та, блукаючи між людей, Сподіваюсь — колись зустріну я Ясний погляд твоїх очей, Птахом в небо у них полину я. Нескінченний Чумацький шлях Ту жаданую мить не стримає. Душі наші сплелись у снах, Ми навік поєднались мріями. Але доки ще йдуть дощі, Небо крається громовицями Я про тебе пишу вірші, Я кохаю тебе на відстані.
2023-03-21 21:57:38
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Роман Тихий
Це про особисті переживання розлуки з коханою людиною. Я на фронті, вона чекає мене вдома - такі різні й такі далекі світи.
Відповісти
2023-03-24 21:34:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16001
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1883