На відстані
Роман Тихий
Розметала нас по світах Буря люта вітрами сильними. Ми стрічаємось лиш у снах, Злу пітьму прориваєм мріями. Я для тебе пишу вірші, В візерунки думки сплітаю. Сподівання та біль душі У мереживі слів ховаю. Б’юся мов би у клітці птах, Не скоряюсь жорстокій істині — Ми у різних живем світах, нездоланні між нами відстані. Та, блукаючи між людей, Сподіваюсь — колись зустріну я Ясний погляд твоїх очей, Птахом в небо у них полину я. Нескінченний Чумацький шлях Ту жаданую мить не стримає. Душі наші сплелись у снах, Ми навік поєднались мріями. Але доки ще йдуть дощі, Небо крається громовицями Я про тебе пишу вірші, Я кохаю тебе на відстані.
2023-03-21 21:57:38
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Роман Тихий
Це про особисті переживання розлуки з коханою людиною. Я на фронті, вона чекає мене вдома - такі різні й такі далекі світи.
Відповісти
2023-03-24 21:34:51
Подобається
Інші вірші поета
Сумна Dream at dawn (переклад вірша "Сон на зорі") Все нове Сон на зорі...
Інші поети
Momen ali
@momen_ali
papa emmanuel
@papa_emmanuel
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1393
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1589