Слово.
Роман Тихий
Словом спасаємо, Словом вбиваємо, Ранимо словом і словом зціляємо. Словом будуємо, Словом руйнуємо, Словом радієм, Від слова сумуємо. Словом кімнати добром наповняємо, Словом багатства по вітру пускаємо. Слово, що вийшло із уст твоїх поспіхом, зробить усе для чого було послане. Створені образом Бога Всевишнього, Словом ми світ свій будуєм чи нищимо.
2021-01-11 19:31:28
11
0
Інші вірші поета
Все нове Мрія На відстані Сумна
Інші поети
Sojin
@Mr_th
Moi
@Moi_2000
Romkolana
@nastyuxa_xa
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1480
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8370