Слово.
Роман Тихий
Словом спасаємо, Словом вбиваємо, Ранимо словом і словом зціляємо. Словом будуємо, Словом руйнуємо, Словом радієм, Від слова сумуємо. Словом кімнати добром наповняємо, Словом багатства по вітру пускаємо. Слово, що вийшло із уст твоїх поспіхом, зробить усе для чого було послане. Створені образом Бога Всевишнього, Словом ми світ свій будуєм чи нищимо.
2021-01-11 19:31:28
11
0
Інші вірші поета
Сумна Мрія Чистий аркуш. Все нове
Інші поети
Luna
@Moon_Luna_
رِينبـــو
@RawanEltheni
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1242
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1530