Слово.
Роман Тихий
Словом спасаємо, Словом вбиваємо, Ранимо словом і словом зціляємо. Словом будуємо, Словом руйнуємо, Словом радієм, Від слова сумуємо. Словом кімнати добром наповняємо, Словом багатства по вітру пускаємо. Слово, що вийшло із уст твоїх поспіхом, зробить усе для чого було послане. Створені образом Бога Всевишнього, Словом ми світ свій будуєм чи нищимо.
2021-01-11 19:31:28
11
0
Інші вірші поета
Чистий аркуш. Мрія Переможна (пісня) Сколки райдуги (пісня)
Інші поети
Nashi
@nourashii
Taeter Pompi
@TaeterSmile
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3848
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1920