Слово.
Роман Тихий
Словом спасаємо, Словом вбиваємо, Ранимо словом і словом зціляємо. Словом будуємо, Словом руйнуємо, Словом радієм, Від слова сумуємо. Словом кімнати добром наповняємо, Словом багатства по вітру пускаємо. Слово, що вийшло із уст твоїх поспіхом, зробить усе для чого було послане. Створені образом Бога Всевишнього, Словом ми світ свій будуєм чи нищимо.
2021-01-11 19:31:28
11
0
Інші вірші поета
Мрія Сколки райдуги (пісня) Shards of rainbow (переклад вірша "Сколки райдуги") Dream at dawn (переклад вірша "Сон на зорі")
Інші поети
Надин
@mindmap
Ella Verrremi
@verrremi
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2269
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2953