Сумна (пісня)
Роман Тихий
Чому ти знов сумна? - Печаль тебе сповня. Чи в тім моя вина, Що ти така сумна? Чому Я чую жаль в твоїх словах? Ти знов Ховаєш біль в своїх очах. Сумна Не має прихистку душа. Чому ти знов сумна? Печаль. Твоя печаль не має меж. Тебе Покрила плетивом мереж. Сповня Твій зір затаєна сльоза. Печаль тебе сповня. Чи в тім Твій біль, що стали мовчазні? Моя Душа стомилася в борні. Вина Моя, що не знайду слова. Чи в тім моя вина, Що ти Мов диво-квітка чарівна, Така Прекрасна, чиста як весна - Сумна? І серце жалем наповня Що ти така сумна.
2020-12-14 23:30:53
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Тата Ашаннiя
Дуже сподобалося 🔥
Відповісти
2022-10-17 06:15:07
1
Роман Тихий
@Тата Ашаннiя Дякую. Вже послав заявку на "Голос поезії" )
Відповісти
2022-10-22 16:42:49
1
Інші вірші поета
Shards of rainbow (переклад вірша "Сколки райдуги") Dream at dawn (переклад вірша "Сон на зорі") Сколки райдуги (пісня) Все нове
Інші поети
EmmaGolfild
@EmmaGolfild
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1835
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16465