Життя як сон

Володя Винтоняк

Життя що воно це слово означає, Говорять живи на повну не марнуй а ні хвилини, Радій кожному моменту сонячному дню, Яка наївність, аж дивує мене, Адже життя для мене це мука серцна і психологічна, Виснажлива мука позбавлена будь якого інтересів, не радіє то сонце за вікном, Ані музика, танці, і спів солов'я, Темною хмаркою мою і так пригнічено мої почуття закрите, О якби хотілося покінчити з цими життям, Але є люди які хоть і не довго але сумутимуть, Тільки це тримає мене на цім світі і не дає заснути цим блаженним сном, Блаженно о як привабливо це звучить, Тихий і спокійний сон як хочеться пізнати цей плід насолоди, Але тримає на цім світі люди хоч без сердечні, злі, і байдужі то твоїх почуттів, Тож що ж скажу я вам одне живіть живіть і радійте лише собі і для себе, Адже вас ніхто не буде слухати ні ваші проблеми ні прийме ваш біль, Тільки сміхом кинеться, прошу живіть живіть ради себе.

2021-05-02 10:29:30

3

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11424

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

26

4871