Вірші
Крила
Я чекала на тебе довго,
Крізь світи і незліченний час.
Я просила хоч трохи турботи,
Та отримала холод в очах.
Ти зламав мої зранені крила
І не дав долетіти до мрії...
Що ж тоді я почути хотіла?
І чи треба довіряти словам?
Хто допоможе здійнятись з колін,
Так, щоб очі горіли бажанням?
Хто допоможе прийняти себе
Після років жорсткого знущання?
Я не знаю як вірити людям.
І не знаю як бути собою.
Я боюся підняти маску,
Що зрослася навічно зі мною...
7
4
418
