Крила
Виктория Клыкова
Я чекала на тебе довго, Крізь світи і незліченний час. Я просила хоч трохи турботи, Та отримала холод в очах. Ти зламав мої зранені крила І не дав долетіти до мрії... Що ж тоді я почути хотіла? І чи треба довіряти словам? Хто допоможе здійнятись з колін, Так, щоб очі горіли бажанням? Хто допоможе прийняти себе Після років жорсткого знущання? Я не знаю як вірити людям. І не знаю як бути собою. Я боюся підняти маску, Що зрослася навічно зі мною...
2019-12-11 21:33:43
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Alis Tulupa
Класс
Відповісти
2019-12-14 20:03:37
1
Alis Tulupa
😍😘
Відповісти
2019-12-14 20:03:47
1
Виктория Клыкова
@Alis Tulupa спасибо 😊
Відповісти
2019-12-14 20:46:22
Подобається
Інші категорії
Вірші в прозі Вірші до свят Філософські Для дітей Ода Поеми
Інші поети
Cassandra Primo
@cassandra_primo
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3386
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4651