Крила
Виктория Клыкова
Я чекала на тебе довго, Крізь світи і незліченний час. Я просила хоч трохи турботи, Та отримала холод в очах. Ти зламав мої зранені крила І не дав долетіти до мрії... Що ж тоді я почути хотіла? І чи треба довіряти словам? Хто допоможе здійнятись з колін, Так, щоб очі горіли бажанням? Хто допоможе прийняти себе Після років жорсткого знущання? Я не знаю як вірити людям. І не знаю як бути собою. Я боюся підняти маску, Що зрослася навічно зі мною...
2019-12-11 21:33:43
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Alis Tulupa
Класс
Відповісти
2019-12-14 20:03:37
1
Alis Tulupa
😍😘
Відповісти
2019-12-14 20:03:47
1
Виктория Клыкова
@Alis Tulupa спасибо 😊
Відповісти
2019-12-14 20:46:22
Подобається
Інші категорії
Любовні Вірші в прозі Ода Гумористичні Для підлітків Вірші до свят
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2430
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3539