Про можливість
Відкриті очі за мутними лінзами Не дозволять побачити гори мотлоху. Ти не осягнеш весь зміст об'єктивності Навіть зробивши останній подих. Вони нещадно вбивають твій розум Негідники жовчно кривавого кольору. У них є молот сталевий і проза - Шифрована гладь гостроверхого слова. У руки тобі вони втиснуть печатку З зображенням могутнього царя Щоб штампував ти усе від початку Дороги своєї і аж до кінця. Щоб пам'ятав їхню силу, Крокував впевнено за ними услід, І забув і не знав, що ти можеш більше Якби не послухався гнилих мертвих слів.
2018-02-07 10:19:13
0
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3309
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1601