Про можливість
Відкриті очі за мутними лінзами Не дозволять побачити гори мотлоху. Ти не осягнеш весь зміст об'єктивності Навіть зробивши останній подих. Вони нещадно вбивають твій розум Негідники жовчно кривавого кольору. У них є молот сталевий і проза - Шифрована гладь гостроверхого слова. У руки тобі вони втиснуть печатку З зображенням могутнього царя Щоб штампував ти усе від початку Дороги своєї і аж до кінця. Щоб пам'ятав їхню силу, Крокував впевнено за ними услід, І забув і не знав, що ти можеш більше Якби не послухався гнилих мертвих слів.
2018-02-07 10:19:13
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2489
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1910