Про-позиція

Марина Попова

Вітер північний, А параметри не в нормі. Я спантеличено Рахую Всі можливі відбої Старих кораблів, Що далеко у морі. У бурі, У громі, На дно йти готові. Напнувши вітрила, Капітани Роздивляються лячні картини. Настане Той час Невдовзі, кривавий. Кийком металевим Розіб'ють обличчя І скажуть вклонитися Синтетичному богу. А я по стандарту Вчуваю ритмічність, Я воювати ще не готова. Я радше чекатиму, Коли вітер зміниться І міражі в голові буде страчено. Сплачено. Втрачено Сенс потикань. І відійде навічно У чорний океан Останній вітрильник - Розбитий вівтар.

2018-02-10 19:37:05

2

0

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1495

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

83

2

3610