Коли не все собі розповідаю
*** Її не вичерпати, Її не забруднити. Ріка, що крізь неї, Тече. Вона гирло, що розплітає Ріки, Складає в мозаїку моря. Її не забруднити. Вона чиста, Непорушна, Сильна. Її не знищити, Не розламати. *** З кожним кроком кольор яскравіший, Де за зброю вважають посміх, Куди приходять знайти спокій, У містечку цьому оселилась я. З кожним кроком кольор яскравіший, Де з гніву проростає радість, Куди поганим думкам зась. У містечку цьому оселилась я. З кожним кроком кольор яскравіший, Де немає подвійного дна, Куди допливає весняний вітер, У містечку цьому оселилась я. Я народився у кляксах фарб. У різкості олівців кігті випускав. Очі, мені хтось віддав. Той, кому вони ще менше ніж мені потрібні. Хто я, картина зліплена з піску, глиняним пензлем. Дзеркало того, хто за дверима стоїть й зайти наважитись не може. Ілюзії, ілюзії Будуємо покроково. Ілюзії, ілюзії Що хочемо, те бачимо. Ілюзії, ілюзії Птахами розлітаються. Ілюзії, ілюзії Люблю я з вами гратися. Приходите. Йдете. Малюєте. Вирізаєте. Тумани розплітаються. Ілюзії, ілюзії Хутчіше розбивайтеся. Скажіть мені, як виглядає море? В ньому плавають блакитні рибки. Помаранчем палають береги, Хто сказав, що море лежить на землі? Що пісок, не може буть прозорим? Дайте пригадаю, Розум. Що все на світі ось таке, А інших кутів бути не може. Скажіть мені, як виглядає море? Як хвилі розбивають піски, Що вони при цьому відчувають? Не можете? Дайте пригадаю, Розум? Два. Чотири. Два. Чотири. Стук. Два. Чотири. Вивіска горить. Відчинено. Два. Чотири. Небо й Земля. Земля то Два. Чотири- Небеса. Два. Чотири. День-Чотири. Ніченька ся Два. Чотири. Два. Чотири-ти. А я маленька Два. Двадцять чотири. Окремо можуть, Разом теж. Довічні зорі, Вічні небеса. Два-це ти. Чотири-я.
2020-02-11 11:25:30
3
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4874
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2655