Туманні вулички

Марія Відьма Дергача

Крізь туман я йду Переборюючи втому Кричу розбираючи все на склади Хоча ніхто вже цього й не почує ні я не ти Годинник пробив дванадцяту Я шукаю натяк на весну. Почути щось щоб він сказав А він мовчить. А холод до кісток хрипить. Годинник тільки насмішкувато поглядає Каже що він номер один . А мене більше немає.

2024-11-10 13:45:37

Інші вірші поета

Подорож Чорне та біле Безіменна Ґудзики

Інші поети

GannMorgana

@GannMorgana

Isaac Kampende

@isaac_kampende

Natlyindaeyo

@drewbarry23

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

8924

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12369