Останній лист
Худший из людей
Моя дитина - квітонька моя Ти пам'ятай, я завжди лиш з тобою І те що час забрав мене, то не біда Я буду поруч, як б не склалась доля. Біда не раз ще дасть про себе знать Ти витримай всі повороти долі І будь незламна все своє життя І я не дам тебе в образу болі Мій кожен сантиметр душі - лиш твій Вся моя суть - у образі твоєму Доню моя, прости мене за все! Що мало часу я була з тобою Я так хотіла б бачити твій сон Всі свої дні лиш розділять з тобою Але не буде гарного кінця Не стане так, як ми хотіли двоє Моє ти серденько не плач, я ж не помру Я безкінечна мить в твоєму серці Тепло в середені душі то я І те тепло сильніш моєї смерті Тяжкі моменти всі скоро пройдуть Та ангелом і я невдовзі стану Щоб пролетіть сюди, увесь цей путь Щоб дать все те, що мала б дати мама.
2020-05-18 16:03:04
8
0
Інші категорії
Гумористичні Історичні Філософські Сумні вірші Подійні Соціальні
Інші поети
Jason Fairhurst Wall
@forever_is_always_now
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2821
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1910