Не опускай погляду вниз, бо пітьму побачиш
Для чого відчиняти свої страхи? Вони нічого хорошого не зроблять, Але хто зрозуміє тебе, як не вони? Тоді коли страх - це лише емоція людська, Яка допомагає відчувати себе собою. То людина близька, Не допоможе позбутися цього. Так, я знаю, Страшно боятись чогось незначного. Ти здивуєшся коли я скажу, Що у житті не буває такого. Можна боятись всього і повсюди, Але пам'ятай, що його можна замкнути. Десь у душі, в серці сховаєш, Щоб не знайшла, щоб не зміг здогадатись. Ключ від дверей потрібно сховати. Від себе, від нього. Щоб не пам'ятати, Як від самотності хотілось ридати. Я розумію, і ти зрозумієш, Що цього не потрібно лякатись. Ти не одна, ніхто не самотній, І разом з ним відчуваєш ти спокій. Є той - хто не дасть забути, Але той - кого ти хочеш сховати. Страх завжди з тобою, Від нього не потрібно тікати.
2024-05-13 15:35:55
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1774
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12230