Почуйте мене!
Яна Янко
Повсюди я чую це слово, Кожен говорить навколо про нього. Люди не вважають його важливим, Не ховають в душі від поглядів інших. Їм потрібно про це розказати, Вони почнуть ним вихвалятись. Як чимось дорогим, що потрібно показати, І відчути від інших заздрість. На їхніх обличчях посмішка грає, Нещира вона, кожен це бачить. Але вони так і кричать, щоб усі навколо знали: "Я щаслива(ий)!" Почули? Не сумніваюсь. Для мене ось це, ролі не грає, Хто хоче, нехай собі розмовляє. Звісно я порадію разом з тобою, Але не скажу чи щастя зі мною. Чому всім так цікаво дізнатись? Чому вони питають одне й те саме? "Ти щаслива?" Ви справді хочете знати? Невже так потрібно, щоб я закричала? "Я щаслива!" Почули? Нарешті, досить мене діставати, Я так ні слова про щастя не скажу.
2024-06-23 11:50:06
3
0
Інші вірші поета
Залежний Створене кохання Зустріч Граю симфонію
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
NOVATOR
@petruha1307
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3552
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4653