Коли?

Ярина Михно

Коли достукаюсь я в сердце? Зрозумію нотку щастя і тепла? Піду я крізь дівочі сльози, Не через сміх, А через жах, Відкрокую я поважно, вдаль від неї, Це не я! кричу скрізь страх і сором, сльози течуть немов ріка, Мені наскільки больно стало, Що вже не вірю я в життя... Забути хочу я свій біль, свій сором та невтому, але в мене не виходить, 《Що зі мною?Боже? Ти скажи мені!?》 Кричу не чую я нікого... Тільки голос в Сердці каже:《Чому плачем?Сонце? Помолись й все буде добре!》 Я не знаю як так сталось, Але все пішло на краще! Я вдячна цьому голосу!

2022-02-01 18:08:23

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Дарина Дорогань

До мурашок 😍💫

Відповісти

2022-02-01 18:37:13

Ярина Михно

@Дарина Дорогань егеж🙂

Відповісти

2022-02-01 18:38:17

Інші вірші поета

Хто як не ти? ... Не почує Поки вогонь горить...

Інші поети

Алина Забуга

@AlinaZabuha

Yamini Labh

@ibelieveinmagic

Thomas Agud

@thomasagud

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13393

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6693