Поки вогонь горить...
Вогонь душі очам не видно, Його відчує лиш душа, Якій відомо слово: зимно, І вираз: відстань - не межа. Бо через сотні кілометрів Він аж до серця дістає, І вже не треба грубих светрів, Коли цей вогник в світі є. І вже не треба чайник гріти, Поїти душу чебрецем, Щоб знов не дати захворіти, Продутій наскрізь вітерцем. Не треба дрова десь шукати, Щоб знов багаття розвести, В лісах життя густих блукати, Палити десь старі мости. Душі не треба вже одежі, Коли постукає зима, Не треба йти кудись за межі, Бо меж насправді і нема. Вогонь тепліший за зеніти, Із ним сплелися почуття, Його так хочеться любити, Любити все своє життя...
2022-01-01 23:20:00
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дарина Дорогань
Неперевершено 😍😍😍
Відповісти
2022-01-01 23:31:50
1
Ярина Михно
Відповісти
2022-01-02 09:26:31
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2349
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3823