komi
Elle était si belle lorsqu'elle était là Elle était si belle lorsqu'elle ne l'était pas Elle était si belle lorsqu'elle entrait dans la pièce Elle était si belle quand elle en ressortait Si belle que tous l'aimaient Un pétale de cerisier dansant La démarche d'un ange sur un nuage Des yeux pleins de mystère où je m'y noyais Et puis j'ai compris qu'elle n'était pas simplement belle Elle était cette fille sans parole Cette fille discrète et au cœur grand qui avait la voix sans le courage de l'utiliser Alors on a parlé Un temps infini, dans cette salle de classe Et j'ai compris qu'elle n'était pas simplement belle Et j'ai compris que je voulais être là pour elle Elle voulait se faire des amis J'ai alors compris sans soucis Je lui ai tendu la main avec un sourire qui disait « Alors je serais ton premier ami »
2022-10-01 01:29:04
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
KAYSEE
Ooooh je fond
Відповісти
2022-10-01 19:03:07
1
Yaya
@lys c'est ce que je cherchais alors haha
Відповісти
2022-10-01 21:35:54
1
Yaya
@KAYSEE contente que ça t'ai plu :)
Відповісти
2022-10-01 21:36:02
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6414
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5176