Прощавай
Ніч так вперто нам посміхалася,
А ми насолоджувались тільки коханням.
Та справді, що ж залишалося.
Навіть зорі знали, що це - востаннє.
Я пам’ятаю всі мимовільні дотики рук,
Я пам’ятаю всі пройдені кроки.
Все сказане для тебе лиш звук,
Що вічно лунатиме крізь роки.
Знаєш, я досі наївно пишу,
Забувши колишнє горде ім’я.
Давай не згадувати, прошу,
Не ми. Тільки ти. Тільки я.
2018-06-19 06:55:37
2
0