#
Колись настане темінь тих часів Словесна спрага, смислова напруга Не висловить загальних почуттів І кожен віднайде в поеті друга... Колись уже палким митцем Поет, коханець муз, о боги Писав любов, примарним олівцем, Що у серцях відгукувалась глухо Належним чином викохані фрази. Сплітаються у строфи і вірші Не заліковані образи Повернуться до хворої душі Поезією... Плетивом катренів У тьмі сенсовної, боги, війни На сітку із криваво-чорних шрамів Він накладе невидимі бинти. Коханець муз Освячений богами Поет для всіх.. Людина у душі..
2024-06-09 07:07:14
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lady K.I.M
Джек гарно 😍 ( буду рада якщо прочитаєш мої вірші )
Відповісти
2024-06-14 11:24:03
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1622
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1215