Вірші
Нав'язливі думки
Її, нещасну, била доля
За нею всюди вслід ходила.
Коли мала заплющить очі,
Вона її тоді ж будила.
Коли здавалося дівчині,
Що може мить щасливой бути.
На очі сльози зразу ляжуть,
І їй дадуть про те забути.
Вона в думках своїх тягучих,
В пітьмі незнаного сукна.
Навпомац... вистрибнула з кручі,
То й у думках тих утопла.
4
0
220
Дівоче страждання
З під лоба сльозливі очиці гляділи
На безтурботне, щасливе життя.
Вони, серед іншого, геть спорожніли
Ніхто не голубить самотнє дівча.
Сердечно здіймає дівочії груди
І сльози, як петлі на шию лягли.
Ніхто і ніколи її не полюбе
Страждання стає еталоном краси.
Колись вона також всміхалась промінню
І вітер у полі могла обігнать.
А зараз вона вподобала створіння,
Що понад усе полюбляє страждать.
13
4
197
