Дівоче страждання
З під лоба сльозливі очиці гляділи На безтурботне, щасливе життя. Вони, серед іншого, геть спорожніли Ніхто не голубить самотнє дівча. Сердечно здіймає дівочії груди І сльози, як петлі на шию лягли. Ніхто і ніколи її не полюбе Страждання стає еталоном краси. Колись вона також всміхалась промінню І вітер у полі могла обігнать. А зараз вона вподобала створіння, Що понад усе полюбляє страждать.
2021-04-04 13:23:16
13
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Julia K
дякую
Відповісти
2023-01-18 21:25:09
Подобається
Андрій Лаврик
Чудова поезія! Буду постійним Вашим читачем, поціновувачем та підписником!
Відповісти
2023-01-19 05:55:23
1
Julia K
@Андрій Лаврик дуже рада, дякую 💗
Відповісти
2023-01-19 11:05:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16365
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1772